Стаття 187. Складові частини речі
Цивільного кодексу України

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності боржника за прострочене виконання грошових зобов'язань є інфляційні втрати від суми боргу та нараховані збитки у розмірі 3 % річних, оскільки вони є способом захисту майнових прав, у тому числі відшкодування збитків. кредитори відшкодування матеріальних збитків, завданих знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційного процесу, а також відшкодування неналежного виконання зобов'язань боржником. Оскільки дії боржника не можуть бути одночасно правомірними та протиправними, то нормативні норми частини першої статті 1048 ЦК України та охоронні норми частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть бути застосовані у той самий час. Отже, за період до прострочення боржником проценти на суму позики (кредиту) нараховуються відповідно до умов договору та положень частини першої статті 1048 ЦК України як сплати (кредиту) позики, а за період після прострочення - відповідно до річних процентів, що нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Читати далі

Верховний суд тлумачить статті 1049 та 625 ЦК України наступним чином: і після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов’язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на борг на рівні облікової ставки НБУ. Єдиний випадок, коли проценти не нараховуються це відповідний прямий пункт у договорі.

Читати далі

Граничний строк при поданні заяв з кредиторськими вимогами із заборгованості по заробітній платі не застосовується - 19 липня 2017 року Справа № 904/3388/15 Вищий господарський суд України

Читати далі

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

Читати далі

Для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. Головоне, чим вона є реально.

26 липня 2017 року Справа № 908/3058/16 Вищий господарський суд України

Читати далі

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після вчинення правопорушення. Застосування термінів позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і закінченість, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів і запобігати несправедливість, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із закінченням часу.

Читати далі

Наявність судового рішення, яке не виконане боржником, не позбавляє права на штрафні санкції. Такій висновок зробив ВСУ в постанові №311/3310/14-ц

"Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року, наданій заявником для порівняння, міститься висновок про те, що виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Висновок судів апеляційної та касаційної інстанцій про те, що нарахування процентів за користування кредитом і пені після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання не передбачено, є неправильним.

Читати далі