Ст. 231 господарського кодексу україни

Стаття 231. Розмір штрафних санкцій
Господарського кодексу України

Стаття 231. Розгляд трудових спорів у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах
Кодексу законів про працю України

Стаття 231. Місця здійснення митного контролю товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі
Митного кодексу України

Стаття 231. Акцизна накладна
Податкового кодексу України

Стаття 231. Зміна прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена
Сімейного кодексу України

Стаття 231. Закриття провадження у справі
Господарського процесуального кодексу України

Стаття 231. Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом насильства
Цивільного кодексу України

Стаття 231. Використання свідком письмових записів
Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 231. Зауваження щодо технічного запису і протоколу судового засідання
Кодексу адміністративного судочинства України

Для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. Головоне, чим вона є реально.

26 липня 2017 року Справа № 908/3058/16 Вищий господарський суд України

Читати далі

Спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами в загальному порядку.

27 липня 2017 року Справа № 910/22947/16 Вищий господарський суд України

Читати далі

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Можливість в певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені) передбачена ЦК України та ГК України.

Читати далі

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог чинного законодавства та звичаями ділового обороту.

Але, як показує практика, своєчасне і належне виконання сторонами своїх зобов'язань в даний час, скоріше, виняток, ніж правило. Тому сумлінна сторона змушена застосовувати до контрагента спеціальні заходи, спрямовані на підтримку рівня платіжної дисципліни.

Читати далі

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності боржника за прострочене виконання грошових зобов'язань є інфляційні втрати від суми боргу та нараховані збитки у розмірі 3 % річних, оскільки вони є способом захисту майнових прав, у тому числі відшкодування збитків. кредитори відшкодування матеріальних збитків, завданих знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційного процесу, а також відшкодування неналежного виконання зобов'язань боржником. Оскільки дії боржника не можуть бути одночасно правомірними та протиправними, то нормативні норми частини першої статті 1048 ЦК України та охоронні норми частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть бути застосовані у той самий час. Отже, за період до прострочення боржником проценти на суму позики (кредиту) нараховуються відповідно до умов договору та положень частини першої статті 1048 ЦК України як сплати (кредиту) позики, а за період після прострочення - відповідно до річних процентів, що нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Читати далі

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Детальні роз’яснення для розрахунку інфляційних вміщені у Постанові про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду № 14 від 17.12.2013 року).

Читати далі

Пеня - це неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

У багатьох господарських договорах є пункт, який передбачає штрафні санкції в разі невиконання однією із сторін взятих на себе зобов'язань. Наприклад, пункт договору приблизно такого змісту:

Читати далі