Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
Цивільного кодексу України

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

Читати далі

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог чинного законодавства та звичаями ділового обороту.

Але, як показує практика, своєчасне і належне виконання сторонами своїх зобов'язань в даний час, скоріше, виняток, ніж правило. Тому сумлінна сторона змушена застосовувати до контрагента спеціальні заходи, спрямовані на підтримку рівня платіжної дисципліни.

Читати далі

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено основи відповідальності за порушення грошового зобов'язання незалежно від причини. Ці норми універсально застосовуються до всіх грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено спеціальними положеннями закону чи договору.  Для регулювання певних форм зобов’язань існують спеціальні правові положення.За певних обставин покупець може вимагати повернення йому попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України.Оскільки правовідносини сторін засновані на грошових зобов'язаннях, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України.У випадках, коли постачальник не виконує поставку в обумовлений термін, правові відносини між постачальником і покупцем передбачають повернення постачальником передоплати покупцеві.  Це зобов'язання вважається грошовим згідно з положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України. Таким чином, на нього нараховуються інфляційні втрати та 3% річних, як зазначено в частині 2 ст. 625 ЦК України.

Читати далі

Встановивши розмір і термін нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов’язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.

Отже в таких випадках 6 - ма місяцями все не обмежується.

Постанова від 21 червня 2017 року № 3-432гс17

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Читати далі

Калькулятор майнових втрат та санкцій

Пеня за несвоєчасне виконання

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Читати далі

Сторони мають право на власний розсуд врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій, у тому числі мають право пов’язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Правова позиція Верховного Суду України від 21 червня 2017 року у справі №3-432гс17:

"Приписами цивільного законодавства передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Читати далі

ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО РЕГУЛЮЄ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ДОГОВОРІ?

На сьогоднішній день в Україні існує два Кодекси, якими встановлюється відповідальність: Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Крім того, якщо відповідальність в договорі встановлюється за грошове зобов’язання, то є окремий Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

Читати далі