Стаття 1113. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
Цивільного кодексу України

Отримання компенсації збитків, завданих в результаті порушення прав громадян або юридичних осіб, передбачає деякі етапи, які необхідно виконати. Нижче ми розглянемо їх детальніше.Встановлення факту порушення правПершим етапом є встановлення факту порушення прав. Це може бути здійснене різними способами, в залежності від обставин справи. Наприклад, якщо мова йде про порушення права на житло, необхідно довести, що власник житла був позбавлений його без належних юридичних процедур. У будь-якому випадку, встановлення факту порушення прав є обов'язковим етапом для отримання компенсації.Визначення розміру збитківДругим етапом є визначення розміру збитків, завданих в результаті порушення прав. Це може включати в себе втрату майна, втрату доходів або навіть моральну шкоду. Визначення розміру збитків зазвичай здійснюється на основі доказів, зібраних на попередньому етапі.Подання позову до судуТретім етапом є подання позову до суду. У позові повинні бути вказані всі обставини, пов'язані з порушенням прав та збитками, завданими в результаті цього порушення. Також у позові повинні бути наведені детальні розрахунки завданих збитків.

Читати далі

Ціна позову, порядок її визначення

Для розрахунку ціни позову: збитків від інфляції, відсотків і пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, необхідно виконати наступні дії:

Відкрийте Юридичний калькулятор санкцій.

Вкажіть суму заборгованості, яка виникла за грошовими зобов'язаннями.

Вкажіть дату зобов'язання, яке прострочено.

Вкажіть дату, на яку потрібно виконати розрахунок.

Для початку розрахунку, натисніть кнопку "Розрахувати".

Читати далі

Практичні поради адвоката, як виграти суди з мікрофінансовими організаціями, захиститись від незаконного стягнення коштів та тиску зі сторони колекторів.

П'ять перевірених аргументів всуді з мікрофінансовими організаціями (МФО), підкріпленими позитивної судової практикою:

Читати далі

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності боржника за прострочене виконання грошових зобов'язань є інфляційні втрати від суми боргу та нараховані збитки у розмірі 3 % річних, оскільки вони є способом захисту майнових прав, у тому числі відшкодування збитків. кредитори відшкодування матеріальних збитків, завданих знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційного процесу, а також відшкодування неналежного виконання зобов'язань боржником. Оскільки дії боржника не можуть бути одночасно правомірними та протиправними, то нормативні норми частини першої статті 1048 ЦК України та охоронні норми частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть бути застосовані у той самий час. Отже, за період до прострочення боржником проценти на суму позики (кредиту) нараховуються відповідно до умов договору та положень частини першої статті 1048 ЦК України як сплати (кредиту) позики, а за період після прострочення - відповідно до річних процентів, що нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Читати далі

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не поширюється на правовідносини сторін

18 червня 2015 року Справа № 924/159/14 Вищий господарський суд України

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45456638

Читати далі

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після вчинення правопорушення. Застосування термінів позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і закінченість, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів і запобігати несправедливість, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із закінченням часу.

Читати далі

Продавець має право вимагати від покупця товар, у разі прострочення його оплати, в незалежності від того,чи був у подальшому розірваний договір, чи ні

19 липня 2017 року Справа № 910/10306/15 Вищий господарський суд України

«Частиною 4 ст. 653 ЦК України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Читати далі