Стаття 1057-1. Правові наслідки недійсності кредитного договору ≡ Цивільного кодексу України

Стаття 1057-1. Правові наслідки недійсності кредитного договору
Цивільного кодексу України

1. У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

2. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.

3. Арешт на майно підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов'язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.

4. Арешт на майно, накладений відповідно до частини другої цієї статті, підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом.

5. Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.

Показати перелік статей Цивільного кодексу України

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Професійний юридичний калькулятор
інфляційних нарахувань, процентів та пені

Юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Юридичний калькулятор
інфляції, процентів та пені

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги

05.08.2017

Спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами в загальному порядку.

27 липня 2017 року Справа № 910/22947/16 Вищий господарський суд України

22.03.2023

Отримання компенсації збитків, завданих в результаті порушення прав громадян або юридичних осіб, передбачає деякі етапи, які необхідно виконати. Нижче ми розглянемо їх детальніше.Встановлення факту порушення правПершим етапом є встановлення факту порушення прав. Це може бути здійснене різними способами, в залежності від обставин справи. Наприклад, якщо мова йде про порушення права на житло, необхідно довести, що власник житла був позбавлений його без належних юридичних процедур. У будь-якому випадку, встановлення факту порушення прав є обов'язковим етапом для отримання компенсації.Визначення розміру збитківДругим етапом є визначення розміру збитків, завданих в результаті порушення прав. Це може включати в себе втрату майна, втрату доходів або навіть моральну шкоду. Визначення розміру збитків зазвичай здійснюється на основі доказів, зібраних на попередньому етапі.Подання позову до судуТретім етапом є подання позову до суду. У позові повинні бути вказані всі обставини, пов'язані з порушенням прав та збитками, завданими в результаті цього порушення. Також у позові повинні бути наведені детальні розрахунки завданих збитків.

28.08.2020

Законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій за прострочення виконання зобов'язання і строки їх нарахування.

17 серпня 2017 року Справа № 910/16952/14 Вищий господарський суд України

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68364535

«Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

05.10.2020

Наявність судового рішення, яке не виконане боржником, не позбавляє права на штрафні санкції. Такій висновок зробив ВСУ в постанові №311/3310/14-ц

"Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року, наданій заявником для порівняння, міститься висновок про те, що виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Висновок судів апеляційної та касаційної інстанцій про те, що нарахування процентів за користування кредитом і пені після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання не передбачено, є неправильним.

08.07.2021

Останнім часом Приватбанк почав програвати суди в зв'язку з новою судовою практикою. Використовуються три головних підстави для відмови Приватбанку в задоволенні позову.

1. Звернення банку в суд з порушенням строків позовної давності.

Термін позовної давності минає через три роки після закінчення дії кредитної картки. Наприклад, після отримання коштів за кредитом пройшло більше 4-х років. В таких умовах в суді можна довести незаконність вимог щодо стягнення коштів.

05.08.2017

Лише у разі відсутності умов у договорі про строки нарахування штрафних санкцій їх нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

27 липня 2017 року Справа № 910/16954/14 Вищий господарський суд України

07.07.2021

Практичні поради адвоката, як виграти суди з мікрофінансовими організаціями, захиститись від незаконного стягнення коштів та тиску зі сторони колекторів.

П'ять перевірених аргументів всуді з мікрофінансовими організаціями (МФО), підкріпленими позитивної судової практикою:

Калькулятор
строку позовної давності

Калькулятор
процесуальних строків

Підказки з перекладом

Стаття 1057-1. Правові наслідки недійсності кредитного договору
Цивільного кодексу України