Калькулятор строку позовної давності

Розрахувати строк позовної давності

Вид відносин за предметом правового регулювання

Тип позовних вимог

Додаткові параметри

Продовження строків на період дії в Україні карантину (з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року) та воєнного стану (з 24.02.2022 року до 13.05.2024 року).

* - обов'язкове поле

Сподобався калькулятор?

Поділіться інформацією з друзями

Оцініть калькулятор:Як вам? 4.83 (6)

Останні відгуки:

L

l☆☆☆☆☆☆☆☆☆@☆☆r.net, залишено 06.02.2024, 16:42

Дякую, допомогли впевнитеся у правильному розрахунку.

incognoto, залишено 27.11.2023, 09:43

Чудовий калькулятор! Але чи можливо додати при розрахунку дату подання позову? Щоб можна було розраховувати не на день проведення розрахунку, а на певну дату.

calculator.in.ua

calculator.in.ua

Доброго дня. Для розрахунку на певну дату (дату подання позову) скористуйтесь юридичним або  професійним калькуляторами

T

t☆☆☆☆☆☆☆@☆☆r.net, залишено 21.11.2023, 16:58

Дуже просто і зручно, дякую!

incognoto, залишено 10.11.2023, 05:32

Дякую, був дуже потрібен, все чітко і зрозуміло, дуже хороший калькулятор.

incognoto, залишено 27.07.2023, 15:49

Супер-калькулятор!!! Дякую)

Показати ще ...

incognoto, залишено 03.03.2023, 11:02

Дякую, дуже зручно

B

b☆☆☆☆☆☆☆☆☆@☆☆r.net, залишено 20.02.2023, 11:32

супер))) дякую)

M

m☆☆☆☆☆☆@☆☆r.net, залишено 25.11.2022, 14:16

Класний калькулятор! Дякую! за відсутності Ліги - врятува!

S

s☆☆☆☆☆☆☆☆☆@☆☆r.net, залишено 21.06.2022, 21:09

Все працює,дякую.

incognoto, залишено 19.05.2022, 20:16

добре

incognoto, залишено 18.02.2022, 16:15

все супер, дякую

M

m☆☆☆☆☆☆☆☆☆☆@☆☆☆☆l.com, залишено 30.01.2022, 08:21

COOL!!!!

Нормативно-правове обґрунтування

Калькулятор враховує продовження строків на період дії карантину та воєнного стану (опціонально)

Продовження строків на період дії в Україні карантину (з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року) та воєнного стану (з 24.02.2022 року до 13.05.2024 року).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020.

Постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року на всій території України.

Відповідно до приписів п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності продовжуються на строк дії зазначеного стану.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами) в Україні воєнний стан діє з 24.02.2022 року до 13.05.2024 року.

Детальніше

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Основи застосування позовної давності передбачені главою 19 ЦК України. Позовна давність нормами ЦК України поділена на загальну та спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України). Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).

За змістом статті 264 ЦК України переривання позовної давності передбачає наявність двох строків - до переривання та після нього. Новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний. Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Відповідно до ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення зазначених обставин перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Застосування позовної давності

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Саме такої позиції дотримуються суді при розглядів спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц тощо).

Спеціальна позовна давність

Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною трирічною позовною давністю.

Спеціальна позовна давність передбачена нормами ЦК України, нормами Сімейного кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України.

Судова практика

Питання застосування строків позовної давності хоча і залежить в кожній конкретній справі від обстави, проте це питання неодноразово переглядалося судами касаційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду остаточно визначила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, якщо основне зобов`язання боржником не виконано (постанова від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц).

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням. Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб (постанова від 26.11.2019 року у справі № 914/3224/16).

Терміни «довідався» та «міг довідатися», які вжиті у статті 261 ЦК України - Велика Палата Верховного Суду зазначила, що порівняльний аналіз цих термінів, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права (постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц).