Юридичний калькулятор - розрахунок штрафних санкцій

Приклади

Приклад розрахунку інфляції, процентів та пені на суму боргу з урахуванням продовження строків на період дії карантину та воєнного стану

Нормативно-правове обґрунтування

Калькулятор враховує продовження строків на період дії карантину та воєнного стану (опціонально)

Продовження строків на період дії в Україні карантину (з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року) та воєнного стану (з 24.02.2022 року до 13.05.2024 року).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020.

Постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року на всій території України.

Відповідно до приписів п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності продовжуються на строк дії зазначеного стану.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами) в Україні воєнний стан діє з 24.02.2022 року до 13.05.2024 року.

Детальніше

Інфляційні нарахування

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідні індекси розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісяця і публікуються, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Опубліковані друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники відповідно до статей 19, 21 і 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними.

Розраховується за формулою:

[Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] × [Індекс інфляції (%)] / 100% - [Сума боргу]

Де:
[Сума боргу] – сума простроченого боргу.
[Індекс інфляції (%)] – добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Проценти від простроченої суми

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розраховується за формулою:

За ставкою у процентах за кожний день:

[Проценти] = [Сума боргу] × [Процентна ставка в день (%)] / 100% × [Кількість днів]

або за ставкою у процентах річних:

[Проценти] = [Сума боргу] × [Процентна ставка за рік (%)] / 100% × [Кількість днів] / [Кількість днів у році]

Де:
[Сума боргу] – сума простроченого боргу;
[Процентна ставка (%)] – процентна ставка в день / за рік відповідно;
[Кількість днів] – різниця між датою закінчення розрахунку та датою початку розрахунку;
[Кількість днів у році] – кількість днів у календарному році.

Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань

Згідно з вимогами статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Строк спеціальної позовної давності

Спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Строк, через який припиняється нарахування пені

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Обмеження розміру пені

Пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Залежно від умов договору, пеня розраховується за однією з формул:

Ставка пені у процентах за кожний день:

[Пеня] = [Сума боргу] × [Ставка пені у день (%)] / 100% × [Кількість днів]

або ставка пені у процентах річних:

[Пеня] = [Сума боргу] × [Ставка пені на рік (%)] / 100% / [Кількість днів у році] × [Кількість днів]

або ставка пені кратна ставкам НБУ:

[Пеня] = [Сума боргу] × [Коефіціент] × [Ставка НБУ] / 100% / [Кількість днів у році] × [Кількість днів]

Де:
[Сума боргу] – сума простроченого боргу.
[Ставка пені у день (%)] – розрахункова ставка пені в процентах на день
[Ставка пені на рік (%)] – розрахункова ставка пені в процентах річних
[Коефіціент] - коефіцієнт на який помножується стака НБУ
[Ставка НБУ] - облікова ставка Національного банку України
[Кількість днів у році] - кількість днів у році
[Кількість днів] – кількість днів прострочення зобов’язання.

Строк позовної давності

Загальний строк позовної давності 3 роки, відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦК України).