Стаття 1056. Відмова від надання або одержання кредиту
Цивільного кодексу України

Останнім часом Приватбанк почав програвати суди в зв'язку з новою судовою практикою. Використовуються три головних підстави для відмови Приватбанку в задоволенні позову.

1. Звернення банку в суд з порушенням строків позовної давності.

Термін позовної давності минає через три роки після закінчення дії кредитної картки. Наприклад, після отримання коштів за кредитом пройшло більше 4-х років. В таких умовах в суді можна довести незаконність вимог щодо стягнення коштів.

Читати далі

Відсутні обмеження на одночасне стягнення процентів, передбачених ст. 536 ЦК, інфляційних збитків та трьох процентів річних, передбачених ст.625 ЦК

18 липня 2017 року Справа № 910/21211/16 Вищий господарський суд України

Читати далі

Отсутствуют ограничения на одновременное взыскание процентов, предусмотренных ст. 536 ГК, инфляционных убытков и трех процентов годовых, предусмотренных ст.625 ГК

18 июля 2017 Дело № 910/21211/16 Высший хозяйственный суд Украины

Читати далі

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності боржника за прострочене виконання грошових зобов'язань є інфляційні втрати від суми боргу та нараховані збитки у розмірі 3 % річних, оскільки вони є способом захисту майнових прав, у тому числі відшкодування збитків. кредитори відшкодування матеріальних збитків, завданих знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційного процесу, а також відшкодування неналежного виконання зобов'язань боржником. Оскільки дії боржника не можуть бути одночасно правомірними та протиправними, то нормативні норми частини першої статті 1048 ЦК України та охоронні норми частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть бути застосовані у той самий час. Отже, за період до прострочення боржником проценти на суму позики (кредиту) нараховуються відповідно до умов договору та положень частини першої статті 1048 ЦК України як сплати (кредиту) позики, а за період після прострочення - відповідно до річних процентів, що нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Читати далі

У виконавчому написі нотаріуса зазначено про часткове задоволення вимоги банку, без зазначення конкретних видів заборгованості, з яких складається ця сума (основна, проценти, штрафи чи інші суми, вказані у розрахунку)

11 липня 2017 року Справа № 907/538/16 Вищий господарський суд України

Читати далі

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору. Електронний договір позики (мікропозики) відрізняється від звичайного договору позики лише способом його укладення. Укладення електронного договору юридично прирівнюється до укладення договору у звичайній формі, тобто на папері, тому гроші доведеться повертати.

Читати далі

Наявність судового рішення, яке не виконане боржником, не позбавляє права на штрафні санкції. Такій висновок зробив ВСУ в постанові №311/3310/14-ц

"Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року, наданій заявником для порівняння, міститься висновок про те, що виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Висновок судів апеляційної та касаційної інстанцій про те, що нарахування процентів за користування кредитом і пені після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання не передбачено, є неправильним.

Читати далі