Стаття 848. Правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника
Цивільного кодексу України

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

Читати далі

Висновок, що міститься в постанові Верховного суду від 16 квітня 2020 року, говорить про імперативний характер вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України. Цією правовою нормою передбачено можливість сторін у договорі лише змінювати розмір процентів річних. Право сторін у договорі забороняти та не застосовувати вимоги закону, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України, вказаною правовою нормою не передбачено.

Витяг з Постанови Верховного суду по справі № 914/479/19 від 16 квітня 2020 року

Читати далі

Заява відповідача про зарахування зустрічних позовних вимог, які в даному випадку не є безспірними, правомірно не врахована

20 липня 2017 року Справа № 904/5375/16 Вищий господарський суд України

«За змістом норми ст. 602 ЦК України зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, зокрема у разі спливу позовної давності.

Позивачем було заявлено відповідну заяву про сплив позовної давності по заборгованості за поставками, здійсненими за договором № 116 від 16.10.2012р.

Читати далі

При відповідальності за прострочення виконання зобов'язання наявність збитків не береться до уваги, а отже відсутній і причинний зв'язок. Збитки - це негативні майнові наслідки, які виникають у кредитора в результаті порушення зобов'язання, негативні наслідки, які настали в майновій сфері потерпілого в результаті вчиненого проти нього цивільного правопорушення. Також під збитками розуміють грошову оцінку тих несприятливих майнових наслідків, які виражаються в понесених грошових витратах, втрати, пошкодження майна та неотриманих доходів; як майнові втрати, виражені в грошовій формі.

Читати далі

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після вчинення правопорушення. Застосування термінів позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і закінченість, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів і запобігати несправедливість, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із закінченням часу.

Читати далі

ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО РЕГУЛЮЄ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ДОГОВОРІ?

На сьогоднішній день в Україні існує два Кодекси, якими встановлюється відповідальність: Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Крім того, якщо відповідальність в договорі встановлюється за грошове зобов’язання, то є окремий Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

Читати далі

Наявність судового рішення, яке не виконане боржником, не позбавляє права на штрафні санкції. Такій висновок зробив ВСУ в постанові №311/3310/14-ц

"Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року, наданій заявником для порівняння, міститься висновок про те, що виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Висновок судів апеляційної та касаційної інстанцій про те, що нарахування процентів за користування кредитом і пені після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання не передбачено, є неправильним.

Читати далі