Стаття 1229. Спадкування права на одержання страхових виплат (страхового відшкодування)
Цивільного кодексу України

Порядок розрахунку лікарняних та декретних виплат працівникам встановлено в постанові Кабінету міністрів України від 26 червня 2015 року № 439, опублікованому в газеті "Урядовий кур'єр" від 04.07.2015 року № 119. Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню:

Для розрахунку лікарняних, по-перше

Розрахуйте середньоденну зарплату (ЗПСЕРЕД) :

ЗПСЕРЕД = ЗП / (КДТВ – КДПП), де:

Читати далі

Граничний строк при поданні заяв з кредиторськими вимогами із заборгованості по заробітній платі не застосовується - 19 липня 2017 року Справа № 904/3388/15 Вищий господарський суд України

Читати далі

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності боржника за прострочене виконання грошових зобов'язань є інфляційні втрати від суми боргу та нараховані збитки у розмірі 3 % річних, оскільки вони є способом захисту майнових прав, у тому числі відшкодування збитків. кредитори відшкодування матеріальних збитків, завданих знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційного процесу, а також відшкодування неналежного виконання зобов'язань боржником. Оскільки дії боржника не можуть бути одночасно правомірними та протиправними, то нормативні норми частини першої статті 1048 ЦК України та охоронні норми частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть бути застосовані у той самий час. Отже, за період до прострочення боржником проценти на суму позики (кредиту) нараховуються відповідно до умов договору та положень частини першої статті 1048 ЦК України як сплати (кредиту) позики, а за період після прострочення - відповідно до річних процентів, що нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Читати далі

Учасник Товариства не має права оскаржувати угоди та договори, укладені товариством щодо майна, до якого учасник не має прямого відношення.

13 липня 2017 року Справа № 910/6265/16 Вищий господарський суд України

«Вказує,(позивач – О.Б.) що згідно оспорюваної мирової угоди здійснено розпорядження нерухомим майном товариства, в той час як вищим органом товариства не приймалось рішення щодо розпорядження таким майном.

Читати далі

Тимчасова непрацездатність – це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності (пункт 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності").

Читати далі

Верховний суд тлумачить статті 1049 та 625 ЦК України наступним чином: і після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов’язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на борг на рівні облікової ставки НБУ. Єдиний випадок, коли проценти не нараховуються це відповідний прямий пункт у договорі.

Читати далі

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після вчинення правопорушення. Застосування термінів позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і закінченість, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів і запобігати несправедливість, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із закінченням часу.

Читати далі