Стаття 37 конституції україни

Стаття 37. Дотримання конфіденційності інформації при визначенні країни походження товару
Митного кодексу України

Стаття 37. Схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України
Бюджетного кодексу України

Стаття 37. Виникнення, зміна і припинення податкового обов'язку
Податкового кодексу України

Стаття 37. Правозгідність шлюбу
Сімейного кодексу України

Стаття 37. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача
Господарського процесуального кодексу України

Стаття 37. Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи
Цивільного кодексу України

Стаття 37. Відповідальність за недобросовісну конкуренцію
Господарського кодексу України

Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи
Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 37
Конституції України

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Детальні роз’яснення для розрахунку інфляційних вміщені у Постанові про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду № 14 від 17.12.2013 року).

Читати далі

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог чинного законодавства та звичаями ділового обороту.

Але, як показує практика, своєчасне і належне виконання сторонами своїх зобов'язань в даний час, скоріше, виняток, ніж правило. Тому сумлінна сторона змушена застосовувати до контрагента спеціальні заходи, спрямовані на підтримку рівня платіжної дисципліни.

Читати далі

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Можливість в певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені) передбачена ЦК України та ГК України.

Читати далі

Про правильність нарахування пені та обчислення строку позовної давності для її стягнення внаслідок порушення орендарем строків оплати орендної плати орендодавцю обладнання.

Читати далі

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено основи відповідальності за порушення грошового зобов'язання незалежно від причини. Ці норми універсально застосовуються до всіх грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено спеціальними положеннями закону чи договору.  Для регулювання певних форм зобов’язань існують спеціальні правові положення.За певних обставин покупець може вимагати повернення йому попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України.Оскільки правовідносини сторін засновані на грошових зобов'язаннях, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України.У випадках, коли постачальник не виконує поставку в обумовлений термін, правові відносини між постачальником і покупцем передбачають повернення постачальником передоплати покупцеві.  Це зобов'язання вважається грошовим згідно з положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України. Таким чином, на нього нараховуються інфляційні втрати та 3% річних, як зазначено в частині 2 ст. 625 ЦК України.

Читати далі

Для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. Головоне, чим вона є реально.

26 липня 2017 року Справа № 908/3058/16 Вищий господарський суд України

Читати далі

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності боржника за прострочене виконання грошових зобов'язань є інфляційні втрати від суми боргу та нараховані збитки у розмірі 3 % річних, оскільки вони є способом захисту майнових прав, у тому числі відшкодування збитків. кредитори відшкодування матеріальних збитків, завданих знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційного процесу, а також відшкодування неналежного виконання зобов'язань боржником. Оскільки дії боржника не можуть бути одночасно правомірними та протиправними, то нормативні норми частини першої статті 1048 ЦК України та охоронні норми частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть бути застосовані у той самий час. Отже, за період до прострочення боржником проценти на суму позики (кредиту) нараховуються відповідно до умов договору та положень частини першої статті 1048 ЦК України як сплати (кредиту) позики, а за період після прострочення - відповідно до річних процентів, що нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Читати далі