Стаття 1282. Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора
Цивільного кодексу України

Висновок, що міститься в постанові Верховного суду від 16 квітня 2020 року, говорить про імперативний характер вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України. Цією правовою нормою передбачено можливість сторін у договорі лише змінювати розмір процентів річних. Право сторін у договорі забороняти та не застосовувати вимоги закону, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України, вказаною правовою нормою не передбачено.

Витяг з Постанови Верховного суду по справі № 914/479/19 від 16 квітня 2020 року

Читати далі

У виконавчому написі нотаріуса зазначено про часткове задоволення вимоги банку, без зазначення конкретних видів заборгованості, з яких складається ця сума (основна, проценти, штрафи чи інші суми, вказані у розрахунку)

11 липня 2017 року Справа № 907/538/16 Вищий господарський суд України

Читати далі

Калькулятор майнових втрат та санкцій

Пеня за несвоєчасне виконання

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Читати далі

Можливість нарахування інфляційних втрат в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків передбачена положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України. В економіці індекс інфляції фактично визначає рівень знецінення грошей (зменшення їх купівельної спроможності).

Нарахування інфляції починає здійснюватися з наступного дня, після того як грошове зобов'язання має бути виконане, а закінчується днем, який передував даті погашення боргу.

Читати далі

Верховний Суд України про іпотеку і строки давності

5 липня 2017 р. 369/5865/15-ц Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

«…за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя цієї статті). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята цієї статті). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша цієї статті), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Читати далі

Граничний строк при поданні заяв з кредиторськими вимогами із заборгованості по заробітній платі не застосовується - 19 липня 2017 року Справа № 904/3388/15 Вищий господарський суд України

Читати далі

Невикористання орендарем з власної волі об'єкту оренди не звільняють від обов'язку з внесення суборендних платежів та санкцій

19 липня 2017 року № 910/24231/15 Вищий господарський суд України

«Згідно із частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таких обставин судом у справі встановлено не було

Читати далі