Стаття 539. Виконання альтернативного зобов'язання
Цивільного кодексу УкраїниArticle 539. Exécution d'une obligation alternative
Code civil de l'Ukraine

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

Читати далі

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено основи відповідальності за порушення грошового зобов'язання незалежно від причини. Ці норми універсально застосовуються до всіх грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено спеціальними положеннями закону чи договору.  Для регулювання певних форм зобов’язань існують спеціальні правові положення.За певних обставин покупець може вимагати повернення йому попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України.Оскільки правовідносини сторін засновані на грошових зобов'язаннях, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України.У випадках, коли постачальник не виконує поставку в обумовлений термін, правові відносини між постачальником і покупцем передбачають повернення постачальником передоплати покупцеві.  Це зобов'язання вважається грошовим згідно з положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України. Таким чином, на нього нараховуються інфляційні втрати та 3% річних, як зазначено в частині 2 ст. 625 ЦК України.

Читати далі

Верховний Суд України про іпотеку і строки давності

5 липня 2017 р. 369/5865/15-ц Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

«…за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя цієї статті). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята цієї статті). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша цієї статті), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Читати далі

Законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій за прострочення виконання зобов'язання і строки їх нарахування.

17 серпня 2017 року Справа № 910/16952/14 Вищий господарський суд України

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68364535

«Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Читати далі

Лише у разі відсутності умов у договорі про строки нарахування штрафних санкцій їх нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

27 липня 2017 року Справа № 910/16954/14 Вищий господарський суд України

Читати далі

Калькулятор майнових втрат та санкцій

Пеня за несвоєчасне виконання

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Читати далі

Для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. Головоне, чим вона є реально.

26 липня 2017 року Справа № 908/3058/16 Вищий господарський суд України

Читати далі