Стаття 621. Виконання зобов'язання за рахунок боржника
Цивільного кодексу України

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

Читати далі

Верховний Суд України про іпотеку і строки давності

5 липня 2017 р. 369/5865/15-ц Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

«…за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя цієї статті). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята цієї статті). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша цієї статті), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Читати далі

Калькулятор майнових втрат та санкцій

Пеня за несвоєчасне виконання

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Читати далі

Після стягнення суми боргу кредитор ще має право на інфляційні та 3% річних

Постанова ВГСУ від 01.11.2012 р. №5011-32/5219-2012

Стягнути з контрагента суму основного боргу за укладеним господарським договором — лише початок. Далі — проблеми лише починаються...

Спочатку потрібно отримати наказ про стягнення грошових сум за рішенням господарського суду, яке набрало законної сили. Потім віднести його державному виконавцю, який має вчинити відповідні виконавчі дії щодо погашення боргу.

Читати далі

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності боржника за прострочене виконання грошових зобов'язань є інфляційні втрати від суми боргу та нараховані збитки у розмірі 3 % річних, оскільки вони є способом захисту майнових прав, у тому числі відшкодування збитків. кредитори відшкодування матеріальних збитків, завданих знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційного процесу, а також відшкодування неналежного виконання зобов'язань боржником. Оскільки дії боржника не можуть бути одночасно правомірними та протиправними, то нормативні норми частини першої статті 1048 ЦК України та охоронні норми частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть бути застосовані у той самий час. Отже, за період до прострочення боржником проценти на суму позики (кредиту) нараховуються відповідно до умов договору та положень частини першої статті 1048 ЦК України як сплати (кредиту) позики, а за період після прострочення - відповідно до річних процентів, що нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Читати далі

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено основи відповідальності за порушення грошового зобов'язання незалежно від причини. Ці норми універсально застосовуються до всіх грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено спеціальними положеннями закону чи договору.  Для регулювання певних форм зобов’язань існують спеціальні правові положення.За певних обставин покупець може вимагати повернення йому попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України.Оскільки правовідносини сторін засновані на грошових зобов'язаннях, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України.У випадках, коли постачальник не виконує поставку в обумовлений термін, правові відносини між постачальником і покупцем передбачають повернення постачальником передоплати покупцеві.  Це зобов'язання вважається грошовим згідно з положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України. Таким чином, на нього нараховуються інфляційні втрати та 3% річних, як зазначено в частині 2 ст. 625 ЦК України.

Читати далі

При відповідальності за прострочення виконання зобов'язання наявність збитків не береться до уваги, а отже відсутній і причинний зв'язок. Збитки - це негативні майнові наслідки, які виникають у кредитора в результаті порушення зобов'язання, негативні наслідки, які настали в майновій сфері потерпілого в результаті вчиненого проти нього цивільного правопорушення. Також під збитками розуміють грошову оцінку тих несприятливих майнових наслідків, які виражаються в понесених грошових витратах, втрати, пошкодження майна та неотриманих доходів; як майнові втрати, виражені в грошовій формі.

Читати далі