приклад розрахунок процентів

2021-04-24

Пенею називається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання і береться за кожен день прострочення виконання

 Ще однією підставою для стягнення пені є закон. Наприклад, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу передбачено стягнення пені за порушення термінів виконання зобов'язання, що фінансується за рахунок Держбюджету, в розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. А за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (якщо інше не передбачено договором або законом) 

2017-07-25

 Ця позиція підтверджується практикою Верховного Суду України у постанові від 29.05.2013 у справі №6-39цс13 

2019-05-04

Висновок, що міститься в постанові Верховного суду від 16 квітня 2020 року, говорить про імперативний характер вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України.

 Висновок, що міститься в постанові Верховного суду від 16 квітня 2020 року, говорить про імперативний характер вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України. Цією правовою нормою передбачено можливість сторін у договорі лише змінювати розмір процентів річних. Право сторін у договорі забороняти та не застосовувати вимоги закону, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України, вказаною правовою нормою не передбачено 

2024-04-20

Розрахунок ціни позовних вимог - це відомий процесуальний інструмент, який використовує позивач для обґрунтування своїх позовних вимог

 Використання розрахунку як засіб встановлення обставин справи та зустрічається в судовій практиці оцінка розрахунку саме як докази ("представлений в матеріали справи розрахунок ціни позову відповідачем не спростовано", "суд знаходить представлений в матеріали справи розрахунок ціни позову достовірним, що не суперечить всій сукупності зібраних по справі доказів" і т.п.) не впливають на оцінку розрахунку як документа процесуального характеру, до доказів не належить. Тут важливо підкреслити два моменти 

2024-04-20

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним

 Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом