пдв від суми

2021-10-09

Суд дійшов висновку про те, що з часу присудження, розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягав індексації відповідно до діючого законодавства

 Суд дійшов висновку про те, що з часу присудження аліментів і до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягав індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», який застосовується до спірних правовідносин за аналогією закону 

 Щодо індексації суми аліментів Верховний Суд висловив свою позицію у постанові від 19 травня 2021 року по справі № 2-2395/10. Витяг 

2017-10-02

 Таке рішення не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦКУ (інфляційних втрат та 3% річних) 

 Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами 

 Від себе додамо, що на сьогодні госпсуб′єктам слід враховувати: виконання рішень господарських судів про стягнення заборгованості за господарськими договорами здійснюється з урахуванням положень Закону України від 05.06.2012 р. №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». За правилами цього Закону гроші, стягнуті з боржника державним виконавцем, перераховуються на рахунок кредитора органами Державного казначейства терміном до трьох місяців 

2024-04-20

Розрахунок ціни позовних вимог - це відомий процесуальний інструмент, який використовує позивач для обґрунтування своїх позовних вимог

 Розрахунок ціни позовних вимог (далі також - розрахунок) - це відомий і досить зрозумілий, на перший погляд, процесуальний інструмент, який використовує позивач для обґрунтування своїх позовних вимог. Практичне значення розрахунку цілком передбачувано. Можна вказати на значення розрахунку для формування ціни позову. Розрахунок ціни позову дозволяє відповідачу намітити коло можливих заперечень проти позову, а також зустрічним позовом (зокрема, спрямоване до заліку початкового) 

 Однак використання позивачем такого процесуального засобу, як розрахунок ціни позову, і оцінка поданого розрахунку судом виявляють ряд проблем теоретичного і практичного характеру, які потребують обговорення та вирішення 

 Необхідно з'ясувати питання щодо статусу розрахунку як документа, що використовується у цивільній справі. З одного боку, розрахунок ціни позову як таким доказом у справі не є; але, з іншого боку, не можна заперечувати й те, що розрахунок пов'язаний з шуканими у справі фактами та може служити засобом встановлення обставин справи 

2024-04-20

Виходячи з правових основ виникнення неустойки вона буває: імперативною та договірною

 Частина 2 ст. 232 ГК України передбачає конкретні розміри штрафних санкцій за господарськими зобов'язаннями, в разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або якщо порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту 

 Наведена норма має диспозитивний характер, тобто спеціальним законом або договором можуть бути передбачені й відмінні від встановлених цією статтею розміри штрафних санкцій 

 Договірної називають неустойку, розмір і умови стягнення якої встановлюються угодою сторін (договором). При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому співвідношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) 

2024-04-20

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним

 Застосування судами положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно з якою в разі порушення стороною договору своїх грошових зобов’язань законодавство не виключає можливості одночасного стягнення з боржника пені (ч. 3 ст. 549 ЦК України), індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України) 

 За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України) 

 Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання