Стаття 144. Підстави виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання
Господарського кодексу України

Практичні поради адвоката, як виграти суди з мікрофінансовими організаціями, захиститись від незаконного стягнення коштів та тиску зі сторони колекторів.

П'ять перевірених аргументів всуді з мікрофінансовими організаціями (МФО), підкріпленими позитивної судової практикою:

Читати далі

Отримання компенсації збитків, завданих в результаті порушення прав громадян або юридичних осіб, передбачає деякі етапи, які необхідно виконати. Нижче ми розглянемо їх детальніше.Встановлення факту порушення правПершим етапом є встановлення факту порушення прав. Це може бути здійснене різними способами, в залежності від обставин справи. Наприклад, якщо мова йде про порушення права на житло, необхідно довести, що власник житла був позбавлений його без належних юридичних процедур. У будь-якому випадку, встановлення факту порушення прав є обов'язковим етапом для отримання компенсації.Визначення розміру збитківДругим етапом є визначення розміру збитків, завданих в результаті порушення прав. Це може включати в себе втрату майна, втрату доходів або навіть моральну шкоду. Визначення розміру збитків зазвичай здійснюється на основі доказів, зібраних на попередньому етапі.Подання позову до судуТретім етапом є подання позову до суду. У позові повинні бути вказані всі обставини, пов'язані з порушенням прав та збитками, завданими в результаті цього порушення. Також у позові повинні бути наведені детальні розрахунки завданих збитків.

Читати далі

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог чинного законодавства та звичаями ділового обороту.

Але, як показує практика, своєчасне і належне виконання сторонами своїх зобов'язань в даний час, скоріше, виняток, ніж правило. Тому сумлінна сторона змушена застосовувати до контрагента спеціальні заходи, спрямовані на підтримку рівня платіжної дисципліни.

Читати далі

Виходячи з правових основ виникнення неустойки вона буває:

- імперативною (законною);

- договірною.

Частина 1 ст. 231 ГК України вказує на імперативний характер статті закону, якщо в ній встановлений розмір штрафних санкцій за окремими видами зобов'язань. Її застосування не залежить від того, оформлена така неустойка договором.

Читати далі

Про індексацію орендної плати

27 липня 2017 року Справа № 925/1504/16 Вищий господарський суд України

«Якщо у договорі оренди землі сторони визначили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, а він не виконав чи виконав неналежним чином свій обов'язок щодо розрахунку розміру орендної плати і це призвело до виникнення заборгованості, то з урахуванням вимог частини першої статті 15, частин першої і другої статті 21 Закону України "Про оренду землі", статті 526 ЦК України і статті 193 ГК України така заборгованість підлягає стягненню з орендаря за позовом орендодавця (аналогічна правова позиція викладена в п.2.191 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").»

Читати далі

Калькулятор майнових втрат та санкцій

Пеня за несвоєчасне виконання

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Читати далі

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності боржника за прострочене виконання грошових зобов'язань є інфляційні втрати від суми боргу та нараховані збитки у розмірі 3 % річних, оскільки вони є способом захисту майнових прав, у тому числі відшкодування збитків. кредитори відшкодування матеріальних збитків, завданих знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційного процесу, а також відшкодування неналежного виконання зобов'язань боржником. Оскільки дії боржника не можуть бути одночасно правомірними та протиправними, то нормативні норми частини першої статті 1048 ЦК України та охоронні норми частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть бути застосовані у той самий час. Отже, за період до прострочення боржником проценти на суму позики (кредиту) нараховуються відповідно до умов договору та положень частини першої статті 1048 ЦК України як сплати (кредиту) позики, а за період після прострочення - відповідно до річних процентів, що нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Читати далі