Стаття 363. Аудит фінансової звітності та державний фінансовий аудит ≡ Господарського кодексу України

Стаття 363. Аудит фінансової звітності та державний фінансовий аудит
Господарського кодексу України

1. Аудит фінансової звітності - це аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

2. Аудит фінансової звітності здійснюється суб’єктами аудиторської діяльності, зареєстрованими у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.

3. Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у здійсненні перевірки та аналізу фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

4. Державний фінансовий аудит здійснюється Рахунковою палатою та органами державного фінансового контролю відповідно до закону.

5. Аудит фінансової звітності та державний фінансовий аудит можуть проводитися за ініціативою суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов’язковий аудит).

Показати перелік статей Господарського кодексу України

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Професійний юридичний калькулятор
інфляційних нарахувань, процентів та пені

Юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Юридичний калькулятор
інфляції, процентів та пені

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги

29.06.2021

Згідно з опублікованим Міністерством економіки документом, Кабінет міністрів планує у 2021 підвищити мінімальну зарплату, але незначно, оскільки в законі про державний бюджет закладено підвищення мінімальної зарплати до 6,5 тисячі гривень з 1 грудня 2021 року. При цьому «чиста» мінімальна зарплата у 2021 році зросте на 25,5% до 6042 гривень.

Надалі заплановано зростання мінімальної зарплати до 7 176 гривень (на 9,6%) у 2023 році та у 2024 році до 7 665 гривень (на 6,8%).

07.07.2021

Практичні поради адвоката, як виграти суди з мікрофінансовими організаціями, захиститись від незаконного стягнення коштів та тиску зі сторони колекторів.

П'ять перевірених аргументів всуді з мікрофінансовими організаціями (МФО), підкріпленими позитивної судової практикою:

05.08.2017

Суд дійшов висновку щодо необхідності зменшення розміру штрафу та пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50 %

20 липня 2017 року Справа № 915/1126/16 Вищий господарський суд України

07.07.2021

Отримання мікропозики за допомогою онлайн-сервісів є електронним правочином, що реалізується шляхом укладення електронного договору. Електронний договір позики (мікропозики) відрізняється від звичайного договору позики лише способом його укладення. Укладення електронного договору юридично прирівнюється до укладення договору у звичайній формі, тобто на папері, тому гроші доведеться повертати.

05.08.2017

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

30.03.2021

ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО РЕГУЛЮЄ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ДОГОВОРІ?

На сьогоднішній день в Україні існує два Кодекси, якими встановлюється відповідальність: Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Крім того, якщо відповідальність в договорі встановлюється за грошове зобов’язання, то є окремий Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

24.04.2021

Умова про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, до повного виконання сторонами своїх зобовязань повністю відповідає положенням частини шостої статті 231 ГК України. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк, встановлений у ч. 6 ст. 232 ГК України, до правовідносин сторін не застосовується.

Юридичний калькулятор
інфляції, процентів та пені

Калькулятор пені

02.02.2022