Стаття 226. Умови і порядок відшкодування збитків
Господарського кодексу України

Відсутні обмеження на одночасне стягнення процентів, передбачених ст. 536 ЦК, інфляційних збитків та трьох процентів річних, передбачених ст.625 ЦК

18 липня 2017 року Справа № 910/21211/16 Вищий господарський суд України

Читати далі

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності боржника за прострочене виконання грошових зобов'язань є інфляційні втрати від суми боргу та нараховані збитки у розмірі 3 % річних, оскільки вони є способом захисту майнових прав, у тому числі відшкодування збитків. кредитори відшкодування матеріальних збитків, завданих знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційного процесу, а також відшкодування неналежного виконання зобов'язань боржником. Оскільки дії боржника не можуть бути одночасно правомірними та протиправними, то нормативні норми частини першої статті 1048 ЦК України та охоронні норми частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть бути застосовані у той самий час. Отже, за період до прострочення боржником проценти на суму позики (кредиту) нараховуються відповідно до умов договору та положень частини першої статті 1048 ЦК України як сплати (кредиту) позики, а за період після прострочення - відповідно до річних процентів, що нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Читати далі

Отримання компенсації збитків, завданих в результаті порушення прав громадян або юридичних осіб, передбачає деякі етапи, які необхідно виконати. Нижче ми розглянемо їх детальніше.Встановлення факту порушення правПершим етапом є встановлення факту порушення прав. Це може бути здійснене різними способами, в залежності від обставин справи. Наприклад, якщо мова йде про порушення права на житло, необхідно довести, що власник житла був позбавлений його без належних юридичних процедур. У будь-якому випадку, встановлення факту порушення прав є обов'язковим етапом для отримання компенсації.Визначення розміру збитківДругим етапом є визначення розміру збитків, завданих в результаті порушення прав. Це може включати в себе втрату майна, втрату доходів або навіть моральну шкоду. Визначення розміру збитків зазвичай здійснюється на основі доказів, зібраних на попередньому етапі.Подання позову до судуТретім етапом є подання позову до суду. У позові повинні бути вказані всі обставини, пов'язані з порушенням прав та збитками, завданими в результаті цього порушення. Також у позові повинні бути наведені детальні розрахунки завданих збитків.

Читати далі

Кредитна заборгованість підлягає стягненню з кожного поручителя окремо, якщо поручителі узяли на себе зобов’язання самостійно відповідати перед кредитором за виконання грошових зобов’язань боржником за кредитним договором.

1 березня 2017 р. справа №6-923цс16 Верховний Суд України

"Згідно зі ст. 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Читати далі

Калькулятор майнових втрат та санкцій

Пеня за несвоєчасне виконання

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Читати далі

На батьків покладено обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. І за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2 ст. 181 Сімейного кодексу України). Але, якщо один з батьків відмовляється платити аліменти, то за позовом іншого із батьків дитини спосіб стягнення аліментів визначає рішення суду. Тому розрізняють два способи сплати аліментів: добровільно або ж примусово.

Читати далі

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

Читати далі