Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи ≡ Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи
Кодексу адміністративного судочинства України

1. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

2. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п’ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

Показати перелік статей Кодексу адміністративного судочинства України

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Професійний юридичний калькулятор
інфляційних нарахувань, процентів та пені

Юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Юридичний калькулятор
інфляції, процентів та пені

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги

25.07.2017

Продавець має право вимагати від покупця товар, у разі прострочення його оплати, в незалежності від того,чи був у подальшому розірваний договір, чи ні

19 липня 2017 року Справа № 910/10306/15 Вищий господарський суд України

«Частиною 4 ст. 653 ЦК України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

06.08.2020

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Можливість в певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені) передбачена ЦК України та ГК України.

24.04.2021

Умова про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, до повного виконання сторонами своїх зобовязань повністю відповідає положенням частини шостої статті 231 ГК України. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк, встановлений у ч. 6 ст. 232 ГК України, до правовідносин сторін не застосовується.

24.04.2021

Як встановити термін нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання?

05.08.2017

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

17.08.2020

Розрахунок ціни позовних вимог (далі також - розрахунок) - це відомий і досить зрозумілий на перший погляд процесуальний інструмент, який використовує позивач для обґрунтування своїх позовних вимог. Практичне значення розрахунку цілком передбачувано. Можна вказати на значення розрахунку для формування ціни позову. Розрахунок ціни позову дозволяє відповідачу намітити коло можливих заперечень проти позову, а також зустрічним позовом (зокрема, спрямоване до заліку початкового).

10.09.2021

Велика Палата Верховного Суду розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу в цивільній справі № 572/1762/15-ц за позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення заборгованості за аліментами, пені за прострочення сплати аліментів, встановила:

П О С Т А Н О В А

25 квітня 2018 року, м. Київ

Справа № 572/1762/15-ц

Провадження № 14-37цс18

Юридичний калькулятор
інфляції, процентів та пені

Калькулятор пені

Калькулятор
розміру аліментів

Калькулятор
індексації аліментів

Калькулятор пені
за прострочення сплати аліментів

Підказки з перекладом

Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи
Кодексу адміністративного судочинства України