Стаття 321. Судові рішення суду апеляційної інстанції
Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування неприпустимо

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 за справою № 756/2999/15-ц

Читати далі

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Можливість в певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені) передбачена ЦК України та ГК України.

Читати далі

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не поширюється на правовідносини сторін

18 червня 2015 року Справа № 924/159/14 Вищий господарський суд України

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45456638

Читати далі

Право надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин

25 липня 2017 року Справа № 904/4329/15 Вищий господарський суд України

Читати далі

Верховний Суд України про іпотеку і строки давності

5 липня 2017 р. 369/5865/15-ц Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

«…за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя цієї статті). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята цієї статті). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша цієї статті), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Читати далі

Заява відповідача про зарахування зустрічних позовних вимог, які в даному випадку не є безспірними, правомірно не врахована

20 липня 2017 року Справа № 904/5375/16 Вищий господарський суд України

«За змістом норми ст. 602 ЦК України зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, зокрема у разі спливу позовної давності.

Позивачем було заявлено відповідну заяву про сплив позовної давності по заборгованості за поставками, здійсненими за договором № 116 від 16.10.2012р.

Читати далі

Наявність судового рішення, яке не виконане боржником, не позбавляє права на штрафні санкції. Такій висновок зробив ВСУ в постанові №311/3310/14-ц

"Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року, наданій заявником для порівняння, міститься висновок про те, що виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Висновок судів апеляційної та касаційної інстанцій про те, що нарахування процентів за користування кредитом і пені після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання не передбачено, є неправильним.

Читати далі