Стаття 40. Критерії достатньої переробки товару ≡ Митного кодексу України

Стаття 40. Критерії достатньої переробки товару
Митного кодексу України

1. У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

2. Критеріями достатньої переробки є:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

3. Критерії достатньої переробки, визначені в пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, для конкретних товарів встановлюються та застосовуються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

5. У разі застосування правила адвалорної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.

6. Незалежно від положень цієї статті не відповідають критерію достатньої переробки:

1) операції, пов’язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

3) прості складальні операції - операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов’язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;

4) змішування товарів, які походять з різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції суттєво не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються;

5) забій тварин;

6) комбінація двох чи більше вищезазначених операцій.

Показати перелік статей Митного кодексу України

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Професійний юридичний калькулятор
інфляційних нарахувань, процентів та пені

Юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Юридичний калькулятор
інфляції, процентів та пені

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги

25.07.2017

Продавець має право вимагати від покупця товар, у разі прострочення його оплати, в незалежності від того,чи був у подальшому розірваний договір, чи ні

19 липня 2017 року Справа № 910/10306/15 Вищий господарський суд України

«Частиною 4 ст. 653 ЦК України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

24.04.2021

Умова про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, до повного виконання сторонами своїх зобовязань повністю відповідає положенням частини шостої статті 231 ГК України. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк, встановлений у ч. 6 ст. 232 ГК України, до правовідносин сторін не застосовується.

24.04.2021

Як встановити термін нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання?

05.08.2017

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

25.07.2017

Верховний Суд України про іпотеку і строки давності

5 липня 2017 р. 369/5865/15-ц Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

«…за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя цієї статті). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята цієї статті). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша цієї статті), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

24.04.2020

Можливість нарахування інфляційних втрат в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків передбачена положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України. В економіці індекс інфляції фактично визначає рівень знецінення грошей (зменшення їх купівельної спроможності).

Нарахування інфляції починає здійснюватися з наступного дня, після того як грошове зобов'язання має бути виконане, а закінчується днем, який передував даті погашення боргу.

25.07.2017

Встановивши розмір і термін нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов’язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.

Отже в таких випадках 6 - ма місяцями все не обмежується.

Постанова від 21 червня 2017 року № 3-432гс17

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Юридичний калькулятор
інфляції, процентів та пені

Калькулятор пені

Підказки з перекладом

Стаття 40. Критерії достатньої переробки товару
Митного кодексу України