Стаття 266. Обов’язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи ≡ Митного кодексу України

Стаття 266. Обов’язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи
Митного кодексу України

1. Декларант зобов’язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу митного органу пред’явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

2. Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

3. У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від митного органу випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

4. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

5. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов’язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Показати перелік статей Митного кодексу України

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Професійний юридичний калькулятор
інфляційних нарахувань, процентів та пені

Юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Юридичний калькулятор
інфляції, процентів та пені

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги

28.08.2020

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не поширюється на правовідносини сторін

18 червня 2015 року Справа № 924/159/14 Вищий господарський суд України

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45456638

28.08.2017

8 червня 2016 р. 759/5496/15-ц Колегія суддів судової палати у цивільних справах ВССУ

30.03.2021

ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО РЕГУЛЮЄ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ДОГОВОРІ?

На сьогоднішній день в Україні існує два Кодекси, якими встановлюється відповідальність: Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Крім того, якщо відповідальність в договорі встановлюється за грошове зобов’язання, то є окремий Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

25.07.2017

Учасник Товариства не має права оскаржувати угоди та договори, укладені товариством щодо майна, до якого учасник не має прямого відношення.

13 липня 2017 року Справа № 910/6265/16 Вищий господарський суд України

«Вказує,(позивач – О.Б.) що згідно оспорюваної мирової угоди здійснено розпорядження нерухомим майном товариства, в той час як вищим органом товариства не приймалось рішення щодо розпорядження таким майном.

25.07.2017

Невикористання орендарем з власної волі об'єкту оренди не звільняють від обов'язку з внесення суборендних платежів та санкцій

19 липня 2017 року № 910/24231/15 Вищий господарський суд України

«Згідно із частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таких обставин судом у справі встановлено не було

07.07.2021

Практичні поради адвоката, як виграти суди з мікрофінансовими організаціями, захиститись від незаконного стягнення коштів та тиску зі сторони колекторів.

П'ять перевірених аргументів всуді з мікрофінансовими організаціями (МФО), підкріпленими позитивної судової практикою:

04.05.2019

Висновок, що міститься в постанові Верховного суду від 16 квітня 2020 року, говорить про імперативний характер вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України. Цією правовою нормою передбачено можливість сторін у договорі лише змінювати розмір процентів річних. Право сторін у договорі забороняти та не застосовувати вимоги закону, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України, вказаною правовою нормою не передбачено.

Витяг з Постанови Верховного суду по справі № 914/479/19 від 16 квітня 2020 року

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Професійний юридичний калькулятор
інфляційних нарахувань, процентів та пені

Юридичний калькулятор
штрафних санкцій

Юридичний калькулятор
інфляції, процентів та пені

Професійний юридичний калькулятор
штрафних санкцій за житлово-комунальні послуги

Підказки з перекладом

Стаття 266. Обов’язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи
Митного кодексу України