Стаття 51. Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
Господарського процесуального кодексу України

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

Читати далі

Учасник Товариства не має права оскаржувати угоди та договори, укладені товариством щодо майна, до якого учасник не має прямого відношення.

13 липня 2017 року Справа № 910/6265/16 Вищий господарський суд України

«Вказує,(позивач – О.Б.) що згідно оспорюваної мирової угоди здійснено розпорядження нерухомим майном товариства, в той час як вищим органом товариства не приймалось рішення щодо розпорядження таким майном.

Читати далі

Велика Палата Верховного Суду розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу в цивільній справі № 572/1762/15-ц за позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення заборгованості за аліментами, пені за прострочення сплати аліментів, встановила:

П О С Т А Н О В А

25 квітня 2018 року, м. Київ

Справа № 572/1762/15-ц

Провадження № 14-37цс18

Читати далі

Верховний Суд України про іпотеку і строки давності

5 липня 2017 р. 369/5865/15-ц Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

«…за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя цієї статті). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята цієї статті). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша цієї статті), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Читати далі

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не поширюється на правовідносини сторін

8 червня 2016 р. 759/5496/15-ц Колегія суддів судової палати у цивільних справах ВССУ

Читати далі

Заява відповідача про зарахування зустрічних позовних вимог, які в даному випадку не є безспірними, правомірно не врахована

20 липня 2017 року Справа № 904/5375/16 Вищий господарський суд України

«За змістом норми ст. 602 ЦК України зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, зокрема у разі спливу позовної давності.

Позивачем було заявлено відповідну заяву про сплив позовної давності по заборгованості за поставками, здійсненими за договором № 116 від 16.10.2012р.

Читати далі

При відповідальності за прострочення виконання зобов'язання наявність збитків не береться до уваги, а отже відсутній і причинний зв'язок. Збитки - це негативні майнові наслідки, які виникають у кредитора в результаті порушення зобов'язання, негативні наслідки, які настали в майновій сфері потерпілого в результаті вчиненого проти нього цивільного правопорушення. Також під збитками розуміють грошову оцінку тих несприятливих майнових наслідків, які виражаються в понесених грошових витратах, втрати, пошкодження майна та неотриманих доходів; як майнові втрати, виражені в грошовій формі.

Читати далі