Стаття 130. Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників
Кодексу законів про працю України

Стаж роботи та вислуга років є важливими критеріями при відборі працівників на роботу та при прийнятті рішень з їхнім кар'єрним розвитком. Обидва ці показники можуть вказувати на досвід та ефективність працівника, а також на його лояльність до компанії. У цій статті ми розглянемо застосування стажу роботи та вислуги років у бізнесі та кадровому менеджменті.Що таке стаж роботи та вислуга років?Стаж роботи - це кількість часу, який працівник провів на певній посаді в компанії або в різних компаніях. Цей показник може бути використаний для оцінки досвіду працівника та його ефективності. Вислуга років - це кількість років, які працівник провів в одній компанії або в різних компаніях в тій же галузі. Цей показник може свідчити про лояльність працівника до компанії та його здатність адаптуватися до нових умов праці.

Читати далі

Останнім часом Приватбанк почав програвати суди в зв'язку з новою судовою практикою. Використовуються три головних підстави для відмови Приватбанку в задоволенні позову.

1. Звернення банку в суд з порушенням строків позовної давності.

Термін позовної давності минає через три роки після закінчення дії кредитної картки. Наприклад, після отримання коштів за кредитом пройшло більше 4-х років. В таких умовах в суді можна довести незаконність вимог щодо стягнення коштів.

Читати далі

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування неприпустимо

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 за справою № 756/2999/15-ц

Читати далі

ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО РЕГУЛЮЄ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ДОГОВОРІ?

На сьогоднішній день в Україні існує два Кодекси, якими встановлюється відповідальність: Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Крім того, якщо відповідальність в договорі встановлюється за грошове зобов’язання, то є окремий Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

Читати далі

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить Конституції України

19 липня 2017 року Справа № 914/1854/16 Вищий господарський суд України

Читати далі

Верховний Суд України про іпотеку і строки давності

5 липня 2017 р. 369/5865/15-ц Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

«…за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя цієї статті). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята цієї статті). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов'язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша цієї статті), установлюючи для особи, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Читати далі

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності боржника за прострочене виконання грошових зобов'язань є інфляційні втрати від суми боргу та нараховані збитки у розмірі 3 % річних, оскільки вони є способом захисту майнових прав, у тому числі відшкодування збитків. кредитори відшкодування матеріальних збитків, завданих знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційного процесу, а також відшкодування неналежного виконання зобов'язань боржником. Оскільки дії боржника не можуть бути одночасно правомірними та протиправними, то нормативні норми частини першої статті 1048 ЦК України та охоронні норми частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть бути застосовані у той самий час. Отже, за період до прострочення боржником проценти на суму позики (кредиту) нараховуються відповідно до умов договору та положень частини першої статті 1048 ЦК України як сплати (кредиту) позики, а за період після прострочення - відповідно до річних процентів, що нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Читати далі