Стаття 158. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову
Кодексу адміністративного судочинства України

Отримання компенсації збитків, завданих в результаті порушення прав громадян або юридичних осіб, передбачає деякі етапи, які необхідно виконати. Нижче ми розглянемо їх детальніше.Встановлення факту порушення правПершим етапом є встановлення факту порушення прав. Це може бути здійснене різними способами, в залежності від обставин справи. Наприклад, якщо мова йде про порушення права на житло, необхідно довести, що власник житла був позбавлений його без належних юридичних процедур. У будь-якому випадку, встановлення факту порушення прав є обов'язковим етапом для отримання компенсації.Визначення розміру збитківДругим етапом є визначення розміру збитків, завданих в результаті порушення прав. Це може включати в себе втрату майна, втрату доходів або навіть моральну шкоду. Визначення розміру збитків зазвичай здійснюється на основі доказів, зібраних на попередньому етапі.Подання позову до судуТретім етапом є подання позову до суду. У позові повинні бути вказані всі обставини, пов'язані з порушенням прав та збитками, завданими в результаті цього порушення. Також у позові повинні бути наведені детальні розрахунки завданих збитків.

Читати далі

Відсутні обмеження на одночасне стягнення процентів, передбачених ст. 536 ЦК, інфляційних збитків та трьох процентів річних, передбачених ст.625 ЦК

18 липня 2017 року Справа № 910/21211/16 Вищий господарський суд України

Читати далі

Можливість нарахування інфляційних втрат в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків передбачена положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України. В економіці індекс інфляції фактично визначає рівень знецінення грошей (зменшення їх купівельної спроможності).

Нарахування інфляції починає здійснюватися з наступного дня, після того як грошове зобов'язання має бути виконане, а закінчується днем, який передував даті погашення боргу.

Читати далі

Ціна позову, порядок її визначення

Для розрахунку ціни позову: збитків від інфляції, відсотків і пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, необхідно виконати наступні дії:

Відкрийте Юридичний калькулятор санкцій.

Вкажіть суму заборгованості, яка виникла за грошовими зобов'язаннями.

Вкажіть дату зобов'язання, яке прострочено.

Вкажіть дату, на яку потрібно виконати розрахунок.

Для початку розрахунку, натисніть кнопку "Розрахувати".

Читати далі

Спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами в загальному порядку.

27 липня 2017 року Справа № 910/22947/16 Вищий господарський суд України

Читати далі

Розрахунок ціни позовних вимог (далі також - розрахунок) - це відомий і досить зрозумілий на перший погляд процесуальний інструмент, який використовує позивач для обґрунтування своїх позовних вимог. Практичне значення розрахунку цілком передбачувано. Можна вказати на значення розрахунку для формування ціни позову. Розрахунок ціни позову дозволяє відповідачу намітити коло можливих заперечень проти позову, а також зустрічним позовом (зокрема, спрямоване до заліку початкового).

Читати далі

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності боржника за прострочене виконання грошових зобов'язань є інфляційні втрати від суми боргу та нараховані збитки у розмірі 3 % річних, оскільки вони є способом захисту майнових прав, у тому числі відшкодування збитків. кредитори відшкодування матеріальних збитків, завданих знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційного процесу, а також відшкодування неналежного виконання зобов'язань боржником. Оскільки дії боржника не можуть бути одночасно правомірними та протиправними, то нормативні норми частини першої статті 1048 ЦК України та охоронні норми частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть бути застосовані у той самий час. Отже, за період до прострочення боржником проценти на суму позики (кредиту) нараховуються відповідно до умов договору та положень частини першої статті 1048 ЦК України як сплати (кредиту) позики, а за період після прострочення - відповідно до річних процентів, що нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Читати далі