Калькулятор строку позовної давності онлайн розрахунок Більше можливостей у новій версії

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).Az elévülés az az időtartam, amelyen belül egy személy a bírósághoz fordulhat polgári jogainak vagy érdekeinek védelmében (Ukrajna Polgári Törvénykönyvének 256. cikke).

Основи застосування позовної давності передбачені главою 19 ЦК України. Позовна давність нормами ЦК України поділена на загальну та спеціальну.Az elévülés alapjait Ukrajna Polgári Törvénykönyvének 19. fejezete tartalmazza. Az elévülést az Ukrajna Központi Bizottságának normái általánosra és speciálisra osztják.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).Az általános elévülési idő három év (Ukrajna Polgári Törvénykönyvének 257. cikke).

Перебіг позовної давностіAz elévülés

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).Az elévülés attól a naptól kezdődik, amikor a személy tudomást szerzett vagy értesülhetett jogának megsértéséről vagy arról, aki azt megsértette (Ukrajna Polgári Törvénykönyvének 261. cikke).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України). Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).Az elévülést megszakítja egy személy olyan cselekménye, amely a tartozásának vagy egyéb kötelezettségének elismerését jelzi. Az elévülés megszakad, ha valaki több adós közül egy ellen indít pert, valamint ha a per tárgya a felperest megillető követelésnek csak egy része (Ptk. 264. § 1., 2. rész). Ukrajna kódex). Az elévülés megszakadása tehát azt jelenti, hogy bizonyos cselekmények (vagy az adós tartozás vagy egyéb kötelezettség elismerésének megerősítése, vagy a hitelező egy vagy több adóssal szembeni követelése) eredményeként a vonatkozó határidő megszűnik. A megszakítást követően az elévülés újra kezdődik az azt követő napon, amikor az adós elismerte a tartozást vagy más kötelezettséget, vagy azt követően, hogy a hitelező egy vagy több adóssal szemben követelést nyújtott be (jogi helyzet,

За змістом статті 264 ЦК України переривання позовної давності передбачає наявність двох строків - до переривання та після нього. Новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний. Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.Az ukrán polgári törvénykönyv 264. cikke szerint az elévülés megszakítása két időszakot ír elő - a megszakítás előtt és után. Az új kifejezés azonnal attól a pillanattól kezdődik, amikor az eredeti kifejezés megszakadt. Az elévülés megszakadásának indokai kimerítőek, nem képezik kiterjesztett értelmezés tárgyát.

Відповідно до ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення зазначених обставин перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.Az Art. Ukrajna Polgári Törvénykönyve 263. §-a értelmében az elévülés felfüggesztődik: 1) ha a kereset benyújtását rendkívüli vagy e feltételek mellett elháríthatatlan esemény akadályozta meg (vis maior); 2) a kötelezettség teljesítésének törvényben meghatározott okból történő halasztása (moratórium) esetén; 3) a vonatkozó kapcsolatokat szabályozó törvény vagy más normatív jogi aktus felfüggesztése esetén; 4) ha a felperes vagy az alperes az Ukrán Fegyveres Erők vagy más, a törvénnyel összhangban létrehozott és hadiállapotba átadott katonai alakulat tagja. Ezen körülmények fennállása esetén az elévülés e körülmények fennállásának idejére szünetel. Az elévülés felfüggesztésének alapjául szolgáló körülmények megszűnésének napjától az elévülés a felfüggesztése előtt eltelt idő figyelembevételével folytatódik.

Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.A követelés mérlegelés nélkül hagyása nem szünteti meg az elévülést.

Застосування позовної давностіAz elévülés alkalmazása

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Саме такої позиції дотримуються суді при розглядів спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц тощо).A bíróság csak akkor alkalmazza az elévülést, ha az igény kielégítésére indokolt. Vagyis az elévülés alkalmazása előtt a bíróságnak ki kell derítenie és a bírósági határozatban meg kell jelölnie, hogy a felperes joga vagy törvényileg védett érdeke, amelynek védelméért a bírósághoz fordult. Ha ilyen jog vagy érdek nem sérül, a bíróság a kereset kielégítését annak megalapozatlansága miatt megtagadja. Csak abban az esetben utasítja el a bíróság a keresetet az elévülés miatt, ha az illető jogait vagy törvény által védett érdekeit megsértették, de az elévülés lejárt, és a vitában részt vevő másik fél nyilatkozatot tett. . Ez a bíróságok álláspontja a vitákban (így különösen a Legfelsőbb Bíróság Nagykamarája 2018. május 22-i határozata a 369/6892/15-ts sz. ügyben,

Спеціальна позовна давністьKülönleges elévülési idő

Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною трирічною позовною давністю.Az ukrán polgári törvénykönyv 258. cikke előírja, hogy bizonyos típusú követelésekre a törvény különleges elévülési időt állapíthat meg: az általános hároméves elévülési időhöz képest csökkentett vagy hosszabb.

Спеціальна позовна давність передбачена нормами ЦК України, нормами Сімейного кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України.A különleges elévülést Ukrajna Központi Bizottságának normái, Ukrajna Családjogi Törvénykönyve, Ukrajna Munka Törvénykönyve, Ukrajna törvényei biztosítják.

Судова практикаBírói gyakorlat

Питання застосування строків позовної давності хоча і залежить в кожній конкретній справі від обстави, проте це питання неодноразово переглядалося судами касаційної інстанції.Bár az elévülés alkalmazásának kérdése minden esetben a körülményektől függ, ezt a kérdést a semmítői bíróságok többször is felülvizsgálták.

Велика Палата Верховного Суду остаточно визначила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, якщо основне зобов`язання боржником не виконано (постанова від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц).A Legfelsőbb Bíróság Nagytanácsa végül megállapította, hogy mivel az adós pénzbeli kötelezettségének elmulasztása feljogosítja a hitelezőt az Ukrajna Polgári Törvénykönyve 625. cikkében előírt összegek kézhezvételére a késedelem teljes időtartamára, azaz a késedelemre. folytatólagos bűncselekménynek minősül évi % a pénzbeli kötelezettség megszegésének pillanatától annak megszüntetéséig keletkezik, és a követelés benyújtását megelőző utolsó három évre korlátozódik, ha az adós főkötelezettsége nem teljesül (határozat 2019.11.08. a 127/15672 / 16-c számú ügyben.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням. Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб (постанова від 26.11.2019 року у справі № 914/3224/16).A Legfelsőbb Bíróság Nagytanácsának jogi véleménye szerint a törvény nem köti az elévülést az alanyi jogok megsértéséről szóló bírósági határozat meghozatalához. Ezért az elévülés attól a naptól kezdődik, amikor a felperes tudomást szerzett vagy értesülhetett joga megsértéséről, és nem attól a naptól, amikor a jogsértést bírósági határozattal megerősítették. A törvény szintén nem köti össze a vindikációs kereset elévülését, sem a felperes vagyonát érintő egyes ügyletek megkötésével, sem a felperes vagyonát jogellenesen lefoglaló elkövető által más személyekre történő tényleges vagyonátruházással (11. 26. határozat). .2019 a 3224/16. sz. ügyben).

Терміни «довідався» та «міг довідатися», які вжиті у статті 261 ЦК України - Велика Палата Верховного Суду зазначила, що порівняльний аналіз цих термінів, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права (постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц).Az Ukrajna Polgári Törvénykönyve 261. cikkében használt „tanult” és „tanulhatta” kifejezések – a Legfelsőbb Bíróság Nagykamarája megállapította, hogy e fogalmak összehasonlító elemzése alapot ad egy személy lehetőségének és kötelezettségének vélelmére. hogy ismerje tulajdonjogainak állapotát. Ezért nem elegendő annak bizonyítása, hogy a felperes nem tudott a polgári jogi jogsértésről, és emiatt nem kért védelmet a bíróság előtt. A felperesnek azt is bizonyítania kell, hogy állampolgári jogai sérelméről nem tudott tudomást szerezni (2019. szeptember 11-i határozat a № 487/10132/14-ts ügyben).

Корисні калькулятори:

Калькулятор інфляції Калькулятор 3% річних Кількість днів Калькулятор пені Професійний