Про штрафні санкції

16 серпня 2016 року Справа № 910/29752/15 Вищий господарський суд України

«Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України єштрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, штраф.

Кваліфікуючими ознаками штрафу є: можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України, відповідно до якої розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). При цьому, оскільки Господарський кодекс України не містить жорстких обмежень щодо визначення штрафу у господарських відносинах, допускається абсолютна домовленість сторін щодо виду та суті штрафної санкції.

Отже, апеляційний господарський суд підставно зазначив, що визначення у договорі такого виду забезпечення виконання зобов'язань, як стягнення штрафу у відсотках за кожен день прострочення зобов'язання не суперечить діючому господарському законодавству та те, що помилкове зазначення в договорі лише назви форми неустойки, не впливає на підстави та розмір її стягнення судом.»

«…стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України 25.05.2016р. у справі №6-1138цс15, яка була прийнята на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах, а також у постанові Верховного Суду України 08.06.2016р. у справі №6-3006цс15.»