Стаття 43. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
Господарського процесуального кодексу України

Стаття 43. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
Господарського процесуального кодексу України

1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

Читати далі

Сторони договору мають право лише змінювати розмір процентів річних

Висновок, що міститься в постанові Верховного суду від 16 квітня 2020 року, говорить про імперативний характер вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України. Цією правовою нормою передбачено можливість сторін у договорі лише змінювати розмір процентів річних. Право сторін у договорі забороняти та не застосовувати вимоги закону, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України, вказаною правовою нормою не передбачено.

Витяг з Постанови Верховного суду по справі № 914/479/19 від 16 квітня 2020 року

Читати далі

5 практичних порад адвоката про те, як виграти суд з МФО в Україні

Практичні поради адвоката, як виграти суди з мікрофінансовими організаціями, захиститись від незаконного стягнення коштів та тиску зі сторони колекторів.

П'ять перевірених аргументів всуді з мікрофінансовими організаціями (МФО), підкріпленими позитивної судової практикою:

Читати далі

Штрафні санкціі в договорі. Про що треба знати?

ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО РЕГУЛЮЄ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ДОГОВОРІ?

На сьогоднішній день в Україні існує два Кодекси, якими встановлюється відповідальність: Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Крім того, якщо відповідальність в договорі встановлюється за грошове зобов’язання, то є окремий Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

Читати далі

Стягнення пені до повного виконання зобовязань

Умова про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, до повного виконання сторонами своїх зобовязань повністю відповідає положенням частини шостої статті 231 ГК України. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк, встановлений у ч. 6 ст. 232 ГК України, до правовідносин сторін не застосовується.

Читати далі

Стягнення пені до повного виконання зобов'язань повністю відповідає законодавству

Умова про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, до повного виконання сторонами своїх зобовязань повністю відповідає положенням частини шостої статті 231 ГК України. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк, встановлений у ч. 6 ст. 232 ГК України, до правовідносин сторін не застосовується.

Як встановити термін нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання?

Читати далі

Запитання й відповіді
Корисні посилання

Аліменти. Розміри аліментів. Добровільна сплата, примусове стягнення аліментів

Судова практика. Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів. Справа № 572/1762/15-ц

Позовна давність - це законне право уникнути відповідальності

Исковая давность - это законное право избежать ответственности

Споживач може не оплачувати неякісні комунальні послуги

Рівень інфляції в Україні продовжує зростати

На яких підставах суди відмовляють у задоволенні позовів Приватбанку?

Часті помилки позичальників в МФО (мікрофінансової організації)

5 практичних порад адвоката про те, як виграти суд з МФО в Україні

Чим обґрунтовується законність онлайн-договору мікропозики? Чи має взагалі договір мікропозики законну силу?