3 річних розрахунок

2021-04-24

Пенею називається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання і береться за кожен день прострочення виконання

 Ще однією підставою для стягнення пені є закон. Наприклад, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу передбачено стягнення пені за порушення термінів виконання зобов'язання, що фінансується за рахунок Держбюджету, в розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. А за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (якщо інше не передбачено договором або законом) 

 Це пов'язано з тим, що на законодавчому рівні встановлено обмеження максимального розміру пені за прострочення виконання грошових зобов'язань. Так, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня 

2019-05-04

Висновок, що міститься в постанові Верховного суду від 16 квітня 2020 року, говорить про імперативний характер вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України.

 Висновок, що міститься в постанові Верховного суду від 16 квітня 2020 року, говорить про імперативний характер вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України. Цією правовою нормою передбачено можливість сторін у договорі лише змінювати розмір процентів річних. Право сторін у договорі забороняти та не застосовувати вимоги закону, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України, вказаною правовою нормою не передбачено 

2017-10-02

 Від себе додамо, що на сьогодні госпсуб′єктам слід враховувати: виконання рішень господарських судів про стягнення заборгованості за господарськими договорами здійснюється з урахуванням положень Закону України від 05.06.2012 р. №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». За правилами цього Закону гроші, стягнуті з боржника державним виконавцем, перераховуються на рахунок кредитора органами Державного казначейства терміном до трьох місяців 

2024-04-20

Розрахунок ціни позовних вимог - це відомий процесуальний інструмент, який використовує позивач для обґрунтування своїх позовних вимог

 Розрахунок ціни позовних вимог (далі також - розрахунок) - це відомий і досить зрозумілий, на перший погляд, процесуальний інструмент, який використовує позивач для обґрунтування своїх позовних вимог. Практичне значення розрахунку цілком передбачувано. Можна вказати на значення розрахунку для формування ціни позову. Розрахунок ціни позову дозволяє відповідачу намітити коло можливих заперечень проти позову, а також зустрічним позовом (зокрема, спрямоване до заліку початкового) 

 Однак використання позивачем такого процесуального засобу, як розрахунок ціни позову, і оцінка поданого розрахунку судом виявляють ряд проблем теоретичного і практичного характеру, які потребують обговорення та вирішення 

 Необхідно з'ясувати питання щодо статусу розрахунку як документа, що використовується у цивільній справі. З одного боку, розрахунок ціни позову як таким доказом у справі не є; але, з іншого боку, не можна заперечувати й те, що розрахунок пов'язаний з шуканими у справі фактами та може служити засобом встановлення обставин справи 

2024-04-20

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним

 Таким чином, у разі прострочення виконання грошових зобов’язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання 

 Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом