Розрахунок позовних вимог. Калькулятор ціни позову

Розрахунок ціни позовних вимог (далі також – розрахунок) – це відомий і досить зрозумілий на перший погляд процесуальний інструмент, який використовує позивач для обґрунтування своїх позовних вимог. Практичне значення розрахунку цілком передбачувано. Можна вказати на значення розрахунку для формування ціни позову. Розрахунок ціни позову дозволяє відповідачу намітити коло можливих заперечень проти позову, а також зустрічним позовом (зокрема, спрямоване до заліку початкового).

API Calculator.In.Ua

Однак використання позивачем такого процесуального засобу, як розрахунок ціни позову, і оцінка поданого розрахунку судом виявляють ряд проблем теоретичного і практичного характеру, які потребують обговорення та вирішення.

Для того щоб визначити правовий режим уявлення, дослідження і оцінки розрахунку ціни позову, необхідно показати притаманний розрахунку дуалізм.

Розрахунок може розумітися як дія позивача, попереднє пред’явлення вимог до суду чи творить по ходу процесу (наприклад, у зв’язку з необхідністю уточнити заявлені позовні вимоги, змінити предмет вимог і т.п.), а також як процесуальний документ, який включається в позовну заяву або додається до позовної заяви в якості окремого документа. Вимога про подання розрахунку ціни позову формулюється законом стосовно розгляду окремих категорій справ. Так, в заяві про стягнення обов’язкових платежів і санкцій повинні бути також вказані найменування платежу, що підлягає стягненню, розмір і розрахунок його суми.

Розрахунок ціни позову як процесуальний документ

Необхідно з’ясувати питання щодо статусу розрахунку як документа, що використовується у цивільній справі. З одного боку, розрахунок ціни позову як такої доказом у справі не є; але, з іншого боку, не можна заперечувати й те, що розрахунок пов’язаний з шуканими у справі фактами і може служити засобом встановлення обставин справи.
Так, розрахунок позовних вимог не може бути віднесений до числа доказів у справі в силу того, що докази формуються значною мірою об’єктивно і, як правило, до порушення цивільного процесу. Розрахунок – це процесуальний документ, що готується позивачем саме в зв’язку з виникненням провадження у цивільній справі. В рівній мірі до числа доказів у справі не можна було б віднести позовну заяву. Раніше ми пропонували відносити розрахунок ціни позовних вимог до групи процесуальних документів, представлених в розвиток правової і фактичної аргументації, що міститься в позовній заяві, скаргах на судовий акт, доводах і заперечення по справі.

Розрахунок ціни позову, з урахуванням права позивача включити такий розрахунок безпосередньо в текст позовної заяви, фактично являє собою фрагмент, частина позовної заяви. Підготувати розрахунок як додаток до позовної заяви або помістити його в позовну заяву – це багато в чому справа смаку, і відповідний вибір визначається тактичними міркуваннями позивача. Положення про виготовлення розрахунку у вигляді окремого документа трактується як носить рекомендаційний характер, так само як і положення, що стосується форми самого розрахунку (зокрема, виготовлення його в табличному варіанті).

Використання розрахунку як засіб встановлення обставин справи і зустрічається в судовій практиці оцінка розрахунку саме як докази ( “представлений в матеріали справи розрахунок ціни позову відповідачем не спростовано”, “суд знаходить представлений в матеріали справи розрахунок ціни позову достовірним, що не суперечить всій сукупності зібраних по справі доказів “і т.п.) не впливають на оцінку розрахунку як документа процесуального характеру, до доказів не належить. Тут важливо підкреслити два моменти.

По-перше, розрахунок, як правило, являє собою документ узагальнюючого аналітичного характеру, в якому резюмується зміст наявних у справі доказів (рахунків-фактур, платіжних доручень, актів звірок тощо). У розрахунку всі ці документи бухгалтерського обліку зведені в зручну для сприйняття суду форму і позбавляють суд від необхідності кожного разу звертатися до змісту конкретного документа (у всякому разі, якщо відповідач не заперечуватиме якусь із позицій розрахунку). Відповідний підбір, аналітика доказів, що містяться в розрахунку, не надають йому характер докази по справі.

По-друге, розрахунок ціни позову необов’язково повинен сходити до наявних у справі доказів, хоча вони і покладені в основу такого розрахунку. Окремі позиції розрахунку грунтуються на інтерпретації наявних у справі доказів. У цьому сенсі розрахунок виступає як якесь логічне обгрунтування позиції позивача у справі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *