Зменшення розміру штрафних санкцій

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Можливість в певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені) передбачена ЦК України та ГК України.

Так, ст.233 ГК України надає право суду зменшити штрафні санкції, належні до сплати кредитору, якщо вони надмірно високі в порівнянні зі збитками кредитора. При цьому повинні бути прийняті до уваги:

- ступінь виконання зобов'язання боржником;

- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;

- не тільки майнові, ні і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Дана норма викликає інтерес з точки зору того, що ч. 2 ст. 218 ГК України забороняє розглядати як непереборну силу відсутність у боржника необхідних коштів. Виходячи з назви ст. 219 ГК України ( "Межі господарсько-правової відповідальності. Зменшення розміру та звільнення від відповідальності") розрізняються такі поняття, як зменшення розміру відповідальності і звільнення від відповідальності. Виходячи з цього посилання на важке фінансове становище боржника не є підставою для звільнення від відповідальності взагалі, проте не виключає можливості за певних умов зменшення штрафних санкцій. Так, апеляційний господарський суд Одеської області у справі № 4 / 193-06-4801, враховуючи важке матеріальне становище відповідача (виробника сільськогосподарської продукції), підтверджене звітами про фінансові результати, зменшив розмір стягується штрафу. Вищий господарський суд України залишив постанову Одеського апеляційного господарського суду без змін як відповідне матеріалам справи та вимогам закону, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 233 ГК України, правомірно зменшив розмір штрафу, враховуючи важке матеріальне становище відповідача.

Частина 2 ст. 233 дозволяє суду зменшити розмір штрафних санкцій з урахуванням інтересів боржника, якщо порушене зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Дана стаття кореспондується з положенням ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, невідповідності розміру пені наслідкам порушення. Так, в касаційній постанові Вищого господарського суду України від 11.01.2005 у справі № 13/151 зазначено, що суд при розгляді спорів, пов'язаних зі зменшенням відповідальності боржника, повинен дослідити всі обставини справи в їх сукупності на підставі поданих йому доказів і свої висновки викласти відповідно до процесуального закону і коментованій нормою. Тому для визнання судом підстав для зменшення неустойки за доцільні необхідно привести досить серйозні аргументи.

Також необхідно відзначити, що, відповідно до ст.5 Закону України від 20.02.2003 р № 554-IV "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за комунальні послуги", "На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, які використовуються для надання послуг. ". Тобто сума заборгованості житлово-комунального підприємства, на яку нараховується пеня, зменшується на суму реструктуризованої заборгованості населення. Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 4 / 1073-10 / 163 позивачу було відмовлено в задоволення позовних вимог в частині стягнення пені. Так як відповідач надав суду належні докази про укладення договорів реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ населенням, суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції щодо стягнення пені з відповідача. Вищий господарський суд України своєю постановою залишив без зміни постанову Львівського апеляційного господарського суду як відповідне фактичним обставинам справи, а також нормам матеріального та процесуального права.

Якщо невиконання або неналежне виконання зобов'язань виникло з вини обох сторін, суд повинен враховувати ступінь провини кожного боку.

Із зазначених норм законодавства України випливає, що господарський суд в деяких випадках має право (а не зобов'язаний) зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню за порушення зобов'язань.