На яких підставах суди відмовляють у задоволенні позовів Приватбанку?

Останнім часом Приватбанк почав програвати суди в зв'язку з новою судовою практикою. Використовуються три головних підстави для відмови Приватбанку в задоволенні позову.

1. Звернення банку в суд з порушенням строків позовної давності.

Термін позовної давності минає через три роки після закінчення дії кредитної картки. Наприклад, після отримання коштів за кредитом пройшло більше 4-х років. В таких умовах в суді можна довести незаконність вимог щодо стягнення коштів.

2. Позичальник не ставив підписи під Правилами кредитування в паперовій формі.

Головний аргумент при захисті інтересів позичальника - зміна правил кредитування Приватбанком в односторонньому порядку без узгодження з позичальником.

По-перше, банк не може в будь-який момент змінити умови кредитного договору, наприклад, збільшити відсотки за користування коштами, збільшити термін позовної давності. По-друге, роздруківка виписки з тарифів і Умов кредитування - не може прийматися в якості належного доказу по справі, так як повністю залежить від волевиявлення одного боку (банку) - такий висновок закріплений постановою Верховного Суду від 11.03.2015 р (справа №6 -16цс15).

Доведення в українських судах не може обґрунтовуватися припущеннями, це положення закріплене в статті 81 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України.

3. Необізнаність позичальника про умови кредитування.

Позичальник перед отриманням кредиту не був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг. Зокрема, в анкеті-заяві не було вказано термін повернення кредиту або процентна ставка, не обговорювалися штрафні санкції за невиплату. Це суперечить принципу справедливості та розумності при укладанні угод, оскільки в такому випадку, на позичальника накладається невиправдана навантаження по з'ясуванню змісту та умов кредитного договору.

Можна навести приклади правозастосовчої практики Великої палати Верховного суду 2019 року, коли суд підтримував позичальників в судових справах проти Приватбанку. Зокрема, мова йде про постанову Верховного Суду від 03.07.2019 р (справа №342 / 180/17).