5 практичних порад адвоката про те, як виграти суд з МФО в Україні

Практичні поради адвоката, як виграти суди з мікрофінансовими організаціями, захиститись від незаконного стягнення коштів та тиску зі сторони колекторів.

П'ять перевірених аргументів всуді з мікрофінансовими організаціями (МФО), підкріпленими позитивної судової практикою:

1. Просити суд витребувати оригінал договору на підставі ст. 84, 95, 100 ЦПК України і визнати копії неналежним і недостовірним доказом. Ні оригіналу договору (якщо мав бути укладений в електронній формі - повинен бути наданий на електронному носії, з електронними підписами і печатками ОБОХ сторін у ДАТУ УКЛАДАННЯ) - значить, немає договору, так як тільки оригінал підтверджує укладення договору в письмовій формі (в тому числі і електронної).

Відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір, Укладення з Недодержання пісьмової форми, є нікчемнім.

2. Просити суд витребувати докази вручення Вам оригіналу договору, якщо немає - застосовувати норми закону про захист прав споживачів про те, що така угода не тягне за собою обов'язків споживача:

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електронну комерцію» права та обов’язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України "Про захист прав споживачів". Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов’язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно з ч. 2, 6 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору і є підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків. Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов'язків для споживача.

3. Не визнавати фактичне отримання грошей за кредитом, якщо кредитор не надав належних письмових доказів видачі Вам кредитних коштів. Це можуть бути меморіальний ордер, квитанція з банку, виписка з рахунку, але ніяк не довідка, видана однією фінансової компанії - інший, навіть без повних реквізитів Вашого рахунку і без призначення платежу.

4. Підвищені відсотки за вихід в прострочення в період після закінчення терміну дії договору підводити під поняття неустойки і застосовувати норми про зменшення неустойки, наприклад ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України або спеціальні норми законів про заборону нарахування пені, штрафів, підвищених відсотків і інших нарахувань за прострочення в карантин:

Стаття 549 Цивільного кодексу України.

Поняття неустойки: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

5. Вказувати на судову практику Верховного Суду про заборону нарахування відсотків і неустойки після закінчення терміну дії договору (наприклад, в графіку написано 30 днів, значить, термін дії договору 30 днів):

Після настання строку виконання зобов’язань у повному обсязі позикодавець не мав права продовжувати нараховувати проценти та неустойку, а мав право лише на стягнення сум, передбачених ст. 625 ЦК України. На це вказують Постанови Верховного Суду за 2018 рік, а саме від 28 березня 2018 року, справа № 444/9519/12; від 08 серпня 2018 року, справа № 165/1878/16-ц; від 14 лютого 2018 року, справа № 564/2199/15-ц; від 04 липня 2018 року, справа № 310/11534/13-ц та інші.