Стаття 175. Позовна заява
Цивільного процесуального кодексу України

Стаття 175. Позовна заява
Цивільного процесуального кодексу України

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

3. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позовна давність - це законне право уникнути відповідальності

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після вчинення правопорушення. Застосування термінів позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і закінченість, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів і запобігати несправедливість, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із закінченням часу.

Читати далі

Про зарахування зустрічних позовних вимог

Заява відповідача про зарахування зустрічних позовних вимог, які в даному випадку не є безспірними, правомірно не врахована

20 липня 2017 року Справа № 904/5375/16 Вищий господарський суд України

«За змістом норми ст. 602 ЦК України зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, зокрема у разі спливу позовної давності.

Позивачем було заявлено відповідну заяву про сплив позовної давності по заборгованості за поставками, здійсненими за договором № 116 від 16.10.2012р.

Читати далі

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань

26 липня 2017 року Справа № 911/128/17 Вищий господарський суд України

Читати далі

5 практичних порад адвоката про те, як виграти суд з МФО в Україні

Практичні поради адвоката, як виграти суди з мікрофінансовими організаціями, захиститись від незаконного стягнення коштів та тиску зі сторони колекторів.

П'ять перевірених аргументів всуді з мікрофінансовими організаціями (МФО), підкріпленими позитивної судової практикою:

Читати далі

Штрафні санкціі в договорі. Про що треба знати?

ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО РЕГУЛЮЄ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ДОГОВОРІ?

На сьогоднішній день в Україні існує два Кодекси, якими встановлюється відповідальність: Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Крім того, якщо відповідальність в договорі встановлюється за грошове зобов’язання, то є окремий Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР.

Читати далі

Стягнення пені до повного виконання зобовязань

Умова про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, до повного виконання сторонами своїх зобовязань повністю відповідає положенням частини шостої статті 231 ГК України. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк, встановлений у ч. 6 ст. 232 ГК України, до правовідносин сторін не застосовується.

Читати далі

Стягнення пені до повного виконання зобов'язань повністю відповідає законодавству

Умова про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, до повного виконання сторонами своїх зобовязань повністю відповідає положенням частини шостої статті 231 ГК України. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк, встановлений у ч. 6 ст. 232 ГК України, до правовідносин сторін не застосовується.

Як встановити термін нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання?

Читати далі

Запитання й відповіді
Корисні посилання

Аліменти. Розміри аліментів. Добровільна сплата, примусове стягнення аліментів

Судова практика. Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів. Справа № 572/1762/15-ц

Позовна давність - це законне право уникнути відповідальності

Исковая давность - это законное право избежать ответственности

Споживач може не оплачувати неякісні комунальні послуги

Рівень інфляції в Україні продовжує зростати

На яких підставах суди відмовляють у задоволенні позовів Приватбанку?

Часті помилки позичальників в МФО (мікрофінансової організації)

5 практичних порад адвоката про те, як виграти суд з МФО в Україні

Чим обґрунтовується законність онлайн-договору мікропозики? Чи має взагалі договір мікропозики законну силу?